Металобрухт поділяють на шихтовий брухт і брухт для переробки, кожен з яких містить сталевий, вуглецевий і легований брухт, а також брухт вуглецевих і легованих чавунів.
До шихтового брухту чорних металів відносять:
- відходи чорних металів, що утворилися внаслідок виходу металевих виробів, споруд, будівель та ін. з ладу;
- відходи чорних металів, що утворилися безпосередньо під час виробництва металевих виробів, споруд тощо. Також сюди належить шлюб;
- відходи чорних металів, що утворилися під час переробки відходів та брухту металів (шматки, брикети, пакети та ін.).
До брухту чорних металів для переробки відносять:
- відходи чорних металів, які слід використовувати без переробки для товарів народного і промислового споживання;
- «ділові» відходи, що утворюються під час виробництва металів та надалі будуть використані без переробки для виготовлення металевих виробів.
За характеристиками та показниками якості металобрухт поділяють на види та підвиди. Кожен окремий вид металобрухту характеризується за способом його походження, фізичними властивостями, розмірами та масою окремих шматків, мірою засміченості, хімічним складом (низьковуглецева, високовуглецева і т.д.).
Отже, брухт чорних металів класифікується так:
- шихтовий металобрухт (ділиться на 36 видів);
- брухт для переробки (ділиться на 12 видів);
- металобрухт із легованих сталей та сплавів (ділиться на 62 підвиди);
- брухт з легованих чавунів та сплавів (ділиться на 7 підвидів);
- металобрухт із двошарових сталей (ділиться на 12 підвидів).
Шихтовий брухт чорних металів та брухт для переробки – з вуглецевих сталей та чавунів – позначається лише назвою та номером виду відповідно до норматиних документів (ДСТУ 4121-2002). А шихтовий металобрухт і брухт для переробки – з легованих сталей, чавунів та двошарових сталей – позначається назвою та номером виду відповідно до норматиних документів, а також номером підвиду.
Відповідно до нормативних документів, існують такі вимоги до брухту чорних металів:
- не допускається наявність брухту та відходів кольорових металів та їх сплавів;
- агрегати, машини та деталі, які більше не експлуатуються, повинні бути розібрані, відсортовані за видами та не містити кольорові метали (за погодженням сторін допускається відвантаження такого металобрухту у нерозібраному вигляді з метою переробки на спеціалізованих підприємствах);
- брухт не повинен бути іржавим, горілим або роз’їденим кислотами (наліт іржі допускається);
- шихтовий металобрухт не повинен містити дріт та вироби з нього;
- не допускається змішування сталевого та чавунного брухту, а також вуглецевого та легованого брухту;
- у шихтовому металобрухті не допускається присутність бітумної гідроізоляції, гуми та інших органічних сплавів, а також негабаритного брухту.
Додаткові вимоги до металобрухту та показники якості, що не враховуються у нормативних документах (ДСТУ 4121-2002), встановлюються за взаємною згодою сторін.